Google
Застосування процесуальних норм

Автор(и): Валенти Сердюк

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Разом із цим слід враховувати, що виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІІ ГПК України.

Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 27 червня 2006 року


Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Сіріус-1” на постанову Вищого господарського суду України від 30 березня 2006 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Діке” до товариства з обмеженою відповідальністю “Сіріус-1”, 3-ті особи: товариство з обмеженою відповідальністю “А-Корп”, товариство з обмеженою відповідальністю “УКРПК групп”, товариство з обмеженою відповідальністю “Укрнафтогазтрейдінг”, приватне виробниче підприємство “Сіріус-1”, дочірнє підприємство “Полтавнафтогазгеологія” Національної акціонерної компанії “Надра України”, про визнання договорів недійсними, в с т а н о в и л а : У квітні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “Юридична фірма “Діке” звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “Сіріус-1” про визнання недійсним договору, укладеного 16 січня 2003 року між ТОВ “Сіріус-1” та третьою особою — приватним виробничим підприємством (далі – ПВП) “Сіріус-1”, про передачу відповідачу прав та обов’язків ПВП “Сіріус-1” за договором про спільну діяльність від 19 травня 2000 року та визнання недійсним договору про спільну діяльність від 19 травня 2000 року, укладеного у новій редакції 16 січня 2003 року між ТОВ “Сіріус-1” та дочірнім підприємством “Полтавнафтогазгеологія” Національної акціонерної компанії “Надра України”. Рішенням господарського суду Харківської області від 21 квітня 2005 року в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що оспорювані договори відповідають вимогам закону. У серпні 2005 року третя особа — ПВП “Сіріус-1” звернулося до суду з заявою про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами та визнання недійсними вищезазначених договорів, як таких, що не відповідають вимогам закону.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2005 року рішення цього ж суду від 21 квітня 2005 року скасовано, позов задоволено, оспорювані договори визнано недійсними з підстав, передбачених ст. 48 ЦК УРСР як такі, що не відповідають вимогам закону. При цьому суд виходив із наявності підстав для скасування рішення суду від 21 квітня 2005 року та задоволення позову. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано; в задоволенні заяви ПВП “Сіріус-1” про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відмовлено; рішення господарського суду Харківської області від 21 квітня 2005 року залишено без змін.

При цьому суд виходив із відсутності підстав для задоволення заяви та скасування рішення суду за правилами розділу ХІІІ ГПК України. Постановою Вищого господарського суду України від 30 березня 2006 року постанову суду апеляційної інстанції скасовано, рішення господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2005 року залишено без змін. Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 1 червня 2006 року за касаційною скаргою ТОВ “Сіріус-1” порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 30 березня 2006 року.

 Касаційна скарга обґрунтовується невідповідністю оскаржуваної постанови нормам матеріального та процесуального права, а також різним застосуванням Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону у аналогічних справах. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, Вищий господарський суд України погодився з висновком останнього про те, що обставина, на підставі якої третя особа – ПВП “Сіріус-1” порушувала питання про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 21 квітня 2005 року є нововиявленою, стала відома заявникові лише після набрання рішенням законної сили і має істотне значення для справи. Разом із тим, суд першої інстанції, переглянувши зазначене рішення за нововиявленими обставинами, дійшов висновку, що оспорювані договори не відповідають вимогам закону, тому є недійсними з підстав, передбачених ст. 48 ЦК УРСР.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна. Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Як роз’яснено Пленумом Верховного Суду України в пункті 5 постанови “Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” від 27 лютого 1981 року №1 (зі змінами, внесенеми згідно з Постановою Пленуму ВСУ від 25.05 1998 р. № 15), не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального права.

Разом із цим слід враховувати, що виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІІ ГПК України. Крім того, слід зазначити, що однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 112 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

 З матеріалів справи вбачається, що ПВП “Сіріус-1” звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, посилалося на те, що нововиявленою обставиною є факти, встановлені постановою Харківського апеляційного господарського суду від 4 липня 2005 року в справі №35/146-05, якою визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ “Сіріус-1” від 17 березня 2003 року щодо реорганізації ПВП “Сіріус-1” шляхом приєднання до ТОВ “Сіріус-1”; зміни та доповнення до статуту ТОВ “Сіріус-1” та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 3 квітня 2003 року про реєстрацію змін і доповнень до статуту ТОВ “Сіріус-1”.

 Визнаючи наявність нововиявлених обставин у зв’язку з наданою ПВП “Сіріус-1” копією постанови Харківського апеляційного господарського суду від 4 липня 2005 року в справі №35/146-05, суди першої та касаційної інстанцій вищезазначених положень закону і роз’яснень не врахували та не звернули увагу на те, що надана постанова була прийнята після набрання законної сили рішенням господарського суду Харківської області від 21 квітня 2005 року і не являється фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення від 21 квітня 2005 року. Крім того, переглядаючи рішення господарського суду Харківської області від 21 квітня 2005 року за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції вдався до аналізу умов договору від 16 січня 2003 року та договору про спільну діяльність від 19 травня 2000 року, укладеного у новій редакції 16 січня 2003 року, визначення прав і обов’язків сторін за цими договорами, правової оцінки обставин справи, тобто заново розглянув справу, що не передбачено законом. Вищий господарський суд України, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, на зазначене увагу не звернув. За таких обставин постанова Вищого господарського суду України підлягає скасуванню, а постанова Харківського апеляційного господарського суду – залишенню в силі. Керуючись статтями 111–17-111–20 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України,

постановила: Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Сіріус-1” задовольнити. Постанову Вищого господарського суду України від 30 березня 2006 року скасувати, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2005 року залишити в силі. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. 
                                                                                           "Всеукраїнська ліга захисту та правової підтримки бізнесу"

 
< Попередня   Наступна >