Google
Тіньове законотворення вражає державу

Як свідчить соціальна практика лише відкритість службової діяльності й громадянський контроль можуть вказати загалу де закінчується професійна культура й починається професійна деформація, які є найбільш поширеною психологічною причиною тіньового законотворення. 

Автор(и): Віктор Ковальський


Стабілізуючим фактором законотворення є стабільна конституція. При чому не стільки як нормативний акт й як сукупність ідей, як система політики та правозастосування. прагматики. Ці аксіоми є відомими з часу появи перших конституційних актів. Ще Шарль Монтеск’є попереджував про два види спотворення законів, по-перше, коли вони не виконуються населенням, й друге, коли закони самі вражають населення країни, спотворюючи його дух. Останнє є найнебезпечним явищем, яке спричиняє деградацію законодавства й самого законотворця. Здавалося б, що законодавча політика мала б бути спрямована проти «тіньового нормотворення», яке квітне у сфері бізнеса, економічних відносин, оподаткування. Про те недостатня увага державних керманичів щодо правотворчого процесу має похідним результатом відомче або ще гірше – тіньове нормотворення. Прикладом подібного явища стала тарифна війна, що була об’явлена міськими адміністраціями мешканцям міст і сіл. Вона закінчилася поразкою адміністрацій, що ще раз нагадує про актуальність самозахисту населення. Навіть Прем’єр В.Янукович на останньому засіданні Уряду зауважив, що шокове підвищення цін та тарифів у жодному разі не може бути інструментом вирішення проблем цієї сфери, що тут потрібно задіяти одночасно як стримуючі механізми, так і стимули щодо посилення конкуренції в цій сфері, а головне – добитися підвищення якості послуг і запровадження новітніх технологій. Тоді й потреба збільшити комунальні тарифи ні в кого не викличе сумніву. Скільки проблем виникало у підприємництві, поки не запрацювала система ’’єдиного вікна’’. Й хоча скарг поменшало, але реєстраційні процедури ускладнюються протиріччями у самому законодавстві. Скажімо з Цивільного кодексу виключено обов’язковість зазначення у статуті місцезнаходження підприємтсва, однак Закон України ’’Про господарські товариства’’ передбачає зазначення місцезнаходження у статуті. Закон не приведено у відповідність до ЦК – зазначення місцезнаходження у статуті не є обов’язковим. Але тут відомчий нормотворець як риба у воді.

Теж саме можна сказати й про розвиток ринку землі, про діяльність контролюючих органів, про сплату соціальних внесків. Важливим досягненням цього року стало прийняття Закону про засади державного контролю (нагляду) за господарюванням в Україні, яким вперше за всі роки незалежності встановлені єдині принципи, процедури і норми, які регулюють стосунки між підприємцями і контролюючими органами. Це надзвичайно важливо, адже проблема перевірок довгий час залишалася першою в рейтингу найбільших проблем, які визначали підприємці. Наприклад, сьогодні цим законом встановлено граничний термін проведення перевірок суб’єктів підприємництва. Для великих – 15 днів, для малих та приватних підприємців – 10. Це означає, що ситуація, яка існувала раніше, коли якийсь керівник чи податкової служби, чи служби пожежного нагляду міг у ручному режимі продовжувати терміни проведення перевірок, — а це спричиняло те, що на деяких підприємствах перевірки місяцями знаходились, — така ситуація вже не є можливою. Актуальним залишається спрощення системи оподаткування. Свого часу був розроблений відповідний законопроект. Але сьогодні, як відомо основні його позиції знайшли відображення у проекті Податкового кодексу, розробленого урядом. Місія права окрім усього іншого полягає у мінімізації спричинення зла особі шляхом захисту її інтересів і прав з боку держави, влади; встановлення й дотримання принципів рівної свободи, рівної відповідальності, рівного доступу за захистом. Застосування ж права на зле завжди призволить до порушення чиїхось прав, нехтування чиїмось цілком правомірним інтересом й кінець кінцем до несправедливості, тоб до протилежної мети. Ще більше можливостей для зловживання правом надають юридичні привілеї.

Стара радянська система створила номенклатурне суспільство, у якому виникла конкуренція привілеїв, що ми бачимо іноді й сьогодні. Так, маючи дипломатичний імунітет особа безкарно порушує Правила дорожнього руху. Деякі депутатські запити здійснюються з метою здійснення впливу на досудове слідство. Деякі засоби масової інформації йдуть на проведення журналістських розслідувань, результати яких оцінюють некритично, розповсюджуючи не ґрунтовну, навіть не достовірну інформацію. В той же час обмеження доступу до офіційної інформації для засобів масової інформації з боку деяких офіційних осіб цілком вкладається у формулу тіньового нормотворення. Й хоча недосконалість законодавства утворює передумову для цього явища, проте найбільше підстав для нього знаходиться власне у психології посадовця, у його суб’єктивному ставленні до конкретної людини, її прав та правомірних інтересів. Як свідчить соціальна практика лише відкритість службової діяльності й громадянський контроль можуть вказати загалу де закінчується професійна культура й починається професійна деформація, які є найбільш поширеною психологічною причиною тіньового законотворення.
                                                                      "Всеукраїнська ліга захисту і правової підтримки бізнесу"

 
< Попередня   Наступна >