Google
Олександр Волков: " Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами..."

 

Автор(и): Максим ІЛЛЮК

Вища рада юстиції, сформована за принципами чинного законодавства, ніколи не зможе виконати завдання з формування високопрофесійного та високоморального суддівського корпусу, якщо не відстоюватиме незалежність судів, якщо діятиме тими способами і методами, якими діє зараз.


На VIII позачерговому з’їзді суддів України, що пройшов у кінці червня в Києві, серед іншого, багато говорилося і про роботу Вищої ради юстиції. Притому, звинувачення стосувалися необ’єктивності, упередженості рішень ВРЮ, політизації її роботи. Говорив про це у своєму виступі і наш сьогоднішній співрозмовник, заступник голови Ради суддів України Олександр Волков. Запросивши його до розмови, ми спробували більш детально з’ясувати мотиви невдоволення суддівського загалу роботою Вищої ради юстиції.

Олександре Федоровичу, згадуючи Ваш виступ на недавньому позачерговому з’їзді суддів України, де Ви досить різко відізвалися про роботу Вищої ради юстиції, хотілося б дізнатися мотивації такої позиції. Можливо, це дещо суб’єктивний погляд на діяльність ВРЮ?

— Мова не про якийсь суб’єктивізм (мій чи будь-кого), а про ситуацію, що склалася, про практику роботи Вищої ради юстиції. Рада суддів України вимушена була вивчати це питання через численні звернення окремих суддів, їх рад та конференцій. Особливо загострилася ситуація останнім часом. Тож, я вважаю, існує нагальна потреба переглянути мету існування і роль Вищої ради юстиції. В останній рік вона стала фактично поліцейським органом і тим знаряддям, за допомогою якого окремі владні та політичні інституції прагнуть впливати на судову систему. Це не моя голослівна заява і не позиція однієї лише Ради суддів України. Вперше ще кілька років тому Парламентська Асамблея Ради Європи в своїй резолюції № 1346 (2003) «Виконання обов’язків та зобов’язань Україною», звернула увагу на численні випадки переслідування Вищою радою юстиції суддів, які намагаються приймати рішення, грунтуючись на законі. Основними завданнями ВРЮ згідно із законом є формування високопрофесійного, високоморального суддівського корпусу. І саме для цього Конституція України наділяє цей орган повноваженнями у сфері призначення суддів на посади, звільнення з посад та вирішення питання дисциплінарної відповідальності окремих суддів. Загальнозрозумілим є той факт, що формувати корпус суддів за критеріями професійності та моральності повинні лише люди, до професійних та моральних якостей яких у суспільства не може бути ніяких претензій. Саме тому світові та європейські стандарти, конституції демократичних держав прямо визначають вимоги до подібних органів. Вони навіть носять характерні назви: Вища рада справедливості, Рада правосуддя, Генеральна рада судової влади, Судова рада тощо. І згідно з усталеними вимогами більшість у таких радах мають складати професійні судді, обрані суддями, а якщо компетенція ради поширюється на прокурорів, то судді і прокурори. В Європі це характерно для більшості країн. Про це йдеться і в Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи № (94) 12 і Європейській хартії про закон «Про статус суддів».

Але ж не може Вища рада юстиції складатися з одних лише суддів…

— Я не говорив, що до складу ВРЮ мають входити виключно судді. Там повинні бути і представники усіх гілок влади. Але вони не обов’язково мають бути членами законодавчого органу держави або урядовцями. Більше того, в ряді країн, таких як Італія, Франція тощо прямо забороняється обирати до цих органів членів парламенту. Вони повинні бути незалежними. І зарубіжний досвід підкреслює необхідність внесення змін до чинного законодавства, згідно з яким має відбуватися ротація членів Вищої ради юстиції, щоб одні й ті ж особи десятиріччями не визначали політику цього органу. В інших державах відповідно до європейських та світових стандартів членами Ради юстиції, як правило, можуть бути обрані лише юристи з найвищими професійними і моральними якостями. Іноді ці критерії навіть ще жорсткіші. Вимога бездоганної репутації членів ради, п’ятнадцятирічний і більший досвід професійної роботи. У Франції, Італії, Албанії, Вірменії, на Мальті такі органи очолюють особисто президенти республік — як гаранти правосуддя і конституції. Відповідно ради мають більші повноваження — аж до самостійного призначення суддів на посади і звільнення їх із цих посад. Коли до діяльності Вищої ради юстиції є повна довіра з боку суспільства загалом і судового корпусу зокрема, коли законодавство гарантує політичну незаангажованість цього органу, неможливість вирішення через членство в ньому корисливих та інших приватних інтересів, тоді на раду законодавством можуть покладатися й інші функції. Окремо варто сказати про функцію контролю за дотриманням принципу незалежності суддів. Такі функції виконують вищі ради юстиції в Італії, Франції, Бельгії, Мальті та інших державах Європи. Між тим, у законі про ВРЮ фактично проігноровано положення статті 1.4 Європейської Хартії про закон «Про статус суддів», де говориться, що закон гарантує кожному судді, який вважає, що законні інтереси або в широкому сенсі його незалежність, незалежність судового процесу поставлено під загрозу чи вона ігнорується, право звернутися до такого незалежного органу, котрий наділений повноваженнями, щоб виправити ситуацію, запропонувати конкретне рішення. На мою думку, Вища рада юстиції, сформована за принципами чинного законодавства, ніколи не зможе виконати завдання з формування високопрофесійного та високоморального суддівського корпусу, якщо не відстоюватиме незалежність суддів, якщо діятиме тими способами і методами, якими діє зараз. Україна, за такої ситуації, матиме багато суддів, які перш ніж прийняти рішення, будуть оглядатися на членів Вищої ради юстиції та політиків.

Як я зрозумів, Ви вважаєте нинішній принцип формування Вищої ради юстиції, неефективним?

— Саме так. Цей принцип не відповідає європейським і світовим стандартам щодо підходів до формування подібних органів. Скажу навіть більше: до недавнього часу він ніс приховану небезпеку незалежності суддів, про що неодноразово попереджали і міжнародні експерти, і структури Ради Європи, і органи суддівського самоврядування (згадайте хоча б резолюції з’їздів суддів України). Але тепер ця небезпека реалізувалася повною мірою: сформуванням більшості у Вищій раді юстиції, яка визначилась зі своїм антиконституційним курсом на порушення законодавства, втручання у здійснення судочинства та тиском на суддів. Рада та окремі її члени сьогодні дозволяють собі нехтувати правовими засадами діяльності цього органу судової влади, демонструють упередженість, протиправно привласнюють повноваження поза процесуального контролю за здійсненням правосуддя. В її нинішньому складі (це думка Ради суддів України і з’їзду) Вища рада юстиції перестала бути незалежним колегіальним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя. При цьому окремі члени ВРЮ від різних суб’єктів формування діють з відвертим порушенням присяги щодо чесного виконання своїх обов’язків. У тому числі – додержання законів і етики діяльності суддів. З’їзд суддів України у зв’язку з конкретними порушеннями, на нашу думку, законодавства окремими членами ВРЮ прийняв звернення до суб’єктів формування Вищої ради юстиції — Президента України, Верховної Ради України, Спілки адвокатів України, а також юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ, працівників прокуратури з пропозицією терміново, чесно і сумлінно розглянути питання про припинення повноважень своїх представників, які скомпрометували себе порушенням присяги та власними діями викликали недовіру професійних суддів і ганьблять ці поважні органи, які їх туди призначили. Окремо суддями, в тому числі і мною, було внесено подання з’їзду про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції – Валентини Палій, обраної V з’їздом суддів України. При цьому наводилися конкретні вказівки, і посилання на документи, які готувала В. Палій, в яких вона, зокрема, визначає повноваження Верховного Суду України. І депутати форуму підтримали цю пропозицію. Підписом члена Вищої ради юстиції визначати законність чи незаконність судових рішень, повноваження судів, Верховного Суду України неприпустимо. Ішлося у поданні й про оцінку законності чи незаконності дій та судових рішень Феодосійського суду. Там була вилучена справа і прикро, що суддя, член Вищої ради юстиції В. Палій не припинила порушення закону іншим своїм колегою. Відповідно до статей 124, 129 Конституції правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, привласнення функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Перевірка законності судових рішень здійснюється лише судами в межах апеляційного чи касаційного провадження. Все це кореспондується в статтях 5, 7, 11, 12, 14 Закону “Про судоустрій України” та відповідних процесуальних кодексах України. А намагання здійснювати певний аналіз та давати оцінки судовим рішенням, робити висновки про законність та обґрунтованість цих рішень, підставність винесення того чи іншого судового рішення наносять шкоду принципам самостійності судів та незалежності суддів, обов’язковості виконання судових рішень. Оскільки тим свідомо формується в суспільстві думка про те, що є інші, крім судових, форми, методи та засоби визнання незаконними, необґрунтованими чинних судових рішень, їх скасування чи невиконання з цих підстав. А цього не повинно бути.

                                     "Всеукраїнська ліга захисту та правової підтримки бізнесу"
 

 
< Попередня   Наступна >